А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Сочинения > Преступление и наказание > Тpагедия Раскольникова
Тpагедия Раскольникова - сочинение


У центpе pомана Ф.Д.Достоєвського "Пpестyпление й покарання" хаpактеp геpоя шістдесятих років дев'ятнадцятого століття, pазночица, бедного стyдента Родіона Раскольникова. Розкольників совеpшает пpестyпление: yбивает стаpyхy-пpоцентщицy і її сестpy, безобиднyю, пpостодyшнyю Лизаветy. Престуление страшне, але я, як, напевно, і інші читачі, не сприймаю Раскольникова негативним героєм; мені він здається героєм трагічним У чому ж трагедія Раскольникова? Свого героя Достоєвський наділив прекрасними якостями: Родіон був "чудового гарний собою, із прекрас- ними темними очами, ростом вище за середнє, тонкий і стрункий." У його поступ- ках, висловленнях, переживаннях ми бачимо високе почуття людського достоїнства, щира шляхетність, найглибша безкорисливість. Розкольників сприймає чужий біль гостріше, ніж власну. Ризикуючи життям, воно рятує з вогню дітей, ділиться останнім з батьком померлого товариша, сам жебрак, дає гроші на похорони Мармеладова, з яким був ледь знаком. Він нехтує тих, хто равнодушно проходить повз людські нещастя. У ньому немає дурних і низьких рис. Кращі герої роману: Разумихин - преданнейший друг Раскольни- кова, Соня - нещасне створення, жертва гниючого суспільства, захоплюються їм, навіть його злочин не може похитнути ці почуття. Він викликає ува- жение в слідчого Парфирия Петровича - дуже розумної людини, догадавше- гося раніше всіх об його злочині И от така людина робить дивовижне злодіяння. Як, чому це могло трапиться? Достоєвський показує, що Розкольників, людина гуманний, страждаючий за "принижених і оскарбленних", зробив убивство "по теорії", реалізуючи абсурдну ідею, породжену соціальною несправедливістю, безисход- ностью, духовним тупиком. Злидарський стан, у якому він сам перебував, і вбогість, що зустрічає на кожному кроці, породили антигуманну теорію "крові по совісті", а теорія вилилася впреступление. Трагедія Раскольникова в тім, що він, відповідно до своєї теорії, хоче діяти за принципом "усе дозволено", але в той же час у ньому живе вогонь жертовної любові до людей. Виходить дивовижне й трагічне для героя протиріччя: теорія, що сповідає Розкольників, змучений чужими й своїми стражданнями, що ненавидить "хазяїв життя", зближає його з негідником Лу- жиним і лиходієм Свидригайловим. Адже й ці суперечливі й складні два ха- рактера вважає, що людині, що володіє силоміць і злістю, "усе дозволено." "Ми одного поля ягоди," - говорить Свидригайлов Раскольникову. І Родіон по- нимает, що це так, тому що вони обоє, хоча по різних мотивах, "перекрок- нулі через кров". Звичайно, не можна рівняти Свидригайлова й Лужина з Раскольниковим. Пер- вий має, як я вже сказав, досить суперечливий характер: він одночасів- але добра, чесна людина, робить ряд добрих учинків, таких як, нап- ример, величезна допомога дітям Мармеладових, але в той же час на його совісті ображена честь Дуни, трохи дивна смерть його дружини, Марфи Петров- ни. Свидригайлова не можна назвати ні поганим, ні гарною людиною, не можна назвати його й "сірістю", скоріше, це людина, у душі якого бореться доб- ро й зло. І те й інше поперемінно тримають перемогу, але на жаль, у ре- зультате бере своє зло - Аркадій Іванович кінчає життя самогубством. З Лужиним трохи простіше: хтива незначність, що у своїх меч- тах прагне принизити й панувати над більше розумним і чистим душею, чим він сам. Такої людини неможливо противопоствлять Родіонові Раскольникову. Трагедія Раскольникова підсилюється тому, що теорія, що повинна була вивести його з тупика, завела його в самий безпросвітний із всіх віз- можних тупиків. Свідомість цього викликає страждання й борошна героя, почувство- вавшего після вбивства свою повну відірваність від миру й людей: він не мо- жет перебуває поруч із улюбленою матір'ю й сестрою, не радується природі, він, немов ножицями, відрізав себе від всіх Борошна совісті, що леденить душу страх, що переслідує Раскольникова на кожному кроці, думки про те, що він не Наполеон, а "тварина тремтяча", "воша", свідомість безглуздості доконаного злодіяння - все це не винось- мим гнітом лягає на душу Раскольникова. Родіон розуміє не складаючись- тельность своєї теорії "сильної людини", вона не витримала перевірки жиз- нью. Герой терпить крах, як усяка людина, що зв'язала себе з помилковою ідеєю И в цьому теж трагедія Раскольникова. Достоєвськ-психолог з такою силою розкрив трагедію Раскольникова, всі сторони його щиросердечної драми, безмірність його страждань, що читач убеж- даються: ці борошна совісті сильніше покарання катаргой. И ми не можемо не співчувати героєві Достоєвського, що шукає вихід з миру зла й страждань, прикро помиляється й терпить страшне покарання за свій злочин Дуже чуйно, багато в чому пророчо Достоєвський зрозумів уже в девятнадца- тім столітті роль ідей громадського життя. З ідеями - по Достоєвському - не можна жартувати. Вони можуть бути доброчинні, але можуть виявитися руйнівної силою для людини, і для суспільства вцелом.






У нас большая база и мы ее постоянно пополняем, и поэтому если вы не нашли, то пользуйтесь поиском
В нашей базе свыше 15 тысяч сочинений

Сохранить сочинение:


Преступление и наказание

Преступление и наказание


Сочинение по теме Тpагедия Раскольникова, Преступление и наказание